Сховати зміст
Інформаційно-пошукова система "Український правопис"




Український правопис : І. ПРАВОПИС ОСНОВИ СЛОВА: ПРАВОПИС СКЛАДНИХ СЛІВ: Частки

§33
1.1. Разом пишуться такі словотворчі частки:

Частки аби-, ані-, де-, чи-, що-, як- у складі будь-якої частини мови (крім сполучників прислівникового типу).

1.1 абищо, абияк, аніскільки, анітрохи, анічогісінько, аніяк, дедалі, деколи, декотрий, дещиця, дещо, чималенький, чимало, щовечора, щогодини, щоденник, щодня, щодоби, щодуху, щонайкращий, щоправда, щоразу, щосили, якби, якнайшвидше, якомога, якщо та ін.
1.2 Частки би (б), то, що в складі сполучників, і частка же (ж) у складі стверджувальних часток.
щоб, якби, немовбито, нібито, абощо, авжеж, атож.
1.3 Частка -ся (-сь) у зворотних дієсловах.
будується, наївся (наївсь).
1.4 Частка -сь у складі займенників і прислівників.
котрийсь, котрась, котресь, якийсь, якась, якесь; десь, колись, хтось, щось.
1.5 Частка не, коли вона виступає в складі будь-якої частини мови (крім дієслова) в значенні префікса, тобто коли слово без цієї частки не вживається.
невільник, негода, недуга, нежить, немовля, ненависть, неук; невгасимий, непохитний, незліченний, невпинний, невсипущий, негайний, ненависний, ненастанний, непохитний, нестямний; невдовзі, невинно, невпинно, незабаром, непорушна, несамовито, несказанно.
1.6 З дієсловами не пишеться завжди окремо, крім тих, що без не не вживаються, і тих, яким частка не надає нового значення.
неволити, незчутися, ненавидіти, нестямитися, нездужати (хворіти), непокоїтися (хвилюватися), неславити (ганьбити).
Але залежно від значення дієслова частка не може писатися й окремо.
не здужати (не змогти), не славити (не прославляти).
1.7 Разом пишеться частка не в складі префікса недо-, який означає дію, стан або якість, що виявляються в процесах, ознаках і предметах у неповній мірі. Якщо частка не виступає для заперечення дії, вираженої дієсловом із префіксом до, вона пишеться з таким дієсловом окремо.
недобачати, недовиконувати, недодержати, недоїдати, недоказувати, недолюблювати, недооцінювати, недоплатити, недочувати; недовиконаний, недодержаний, недозрілий, недоказаний, недооцінений, недописаний, недорослий, недочутий; недобиток, недоїдок, недокрів’я, недолік, недоліток, недорід, недостача, недосяжність, недотепа, недоторканність, недоук. Він недочував, але Він не дочув моїх слів.
1.8 Частка не з іменниками, прикметниками, займенниками та прислівниками, якщо вони в сполученні з не означають одне поняття.
невміння, неволя, неврожай, недоля, неправда, несподіванка; небалакучий, невдалий, невеселий, невчений, недобрий, незбагненний, немалий, неписьменний, несміливий; неабихто, неабиякий; невдогад, невже, невпам’ятку, невтямки, негадано, недалеко, недарма, недурно, нехотя, а також: незважаючи на ..., невважаючи на …, немов, неначе
Частка не пишеться окремо від прикметника, що має при собі як пояснювальне слово займенник або прислівник із часткою ні, а також окремо від прикметника, перед яким стоять далеко, зовсім, аж ніяк
Ні до чого не здатна людина; Нітрохи не цікава лекція; Далеко не досконалий твір; Зовсім не великі обов'язки; Аж ніяк не приємні спогади.
1.9 Частка не з дієприкметником, якщо він є означенням іменника (а не присудком) і не має при собі пояснювальних слів.
незакінчена праця, нез’ясовані питання, нержавіюча сталь, неспростовані факти
1.10 Частка ні з займенниками, якщо вона не відокремлена від дальшого займенника прийменником, і з прислівниками.
ніхто (нікого), нічий (нічиїм), ніщо (нічого), ніякий (ніякому); ніде й ніде, нізащо, нізвідки, нізвідкіля, ніколи й ніколи, нінащо, ніскільки, нітрохи, ніяк.
2.1 Окремо пишуться частки що в сполуках дарма що, тільки що, хіба що, що ж до
2.2 Частка то в експресивних сполученнях що то за, що то, чи то, які виконують функції підсилювальних часток.
2.3 Частка не зі словом, з яким вона не становить одного поняття, а є лише запереченням.
Не доля вирішує — людина творить свою долю; То не глибока річка клекоче, то шумить зелений ліс; Йому бракує не вміння виконати цю роботу, а бажання.
2.4 Частка не при дієсловах, дієприкметниках, що виступають у функції присудків, при дієслівних формах на -но, -то й дієприслівниках.
не може не бачити, не підходячи ближче, не поспішаючи; Ні вітерець не війне, ні хмарка не набіжить; Праця не закінчена; Праці не закінчено; Підлога не вимита; Підлоги не вимито.
2.5 Частка не з прикметниками у функції присудка, якщо часткою не заперечується ознака, виражена даним словом.
Ця річка не широка (заперечення)
Ця неширока річка впадає в Дніпро (одне поняття)
Якщо між не й відповідним прикметником-присудком за змістом речення можливе є частку не слід писати окремо; якщо зв'язка на цьому місці порушує смисл, частку не треба писати разом.
Цей будинок не старий (не є старий); але: Цей будинок є нестарий (відносно недавно збудований)
2.6 Частка не з дієприкметниками, якщо вони мають при собі пояснювальні слова.
Перед будинком чорніла площа, не засаджена квітами; Ця робота ще не доведена до кінця; Я відклав ще не дописаний лист
2.7 Частка не з числівниками, займенниками та прислівниками займенникового походження, а також при прийменниках і сполучниках.
не три, не п'ятий; не ти, не цей, не інші; не інакше, не так; не при, не на; не то, не то; також не раз.
2.8 Частка не з підсилювальними прислівниками та незмінюваними присудковими словами, а також при словах, що пишуться через дефіс.
не дуже, не зовсім, не цілком; не від того, не досить, не можна, не треба; розмовляють не по-нашому
2.9 Частка ні, вживана для заперечення наявності предмета чи ознаки, зокрема в деяких стійких словосполученнях без дієслова (присудка), що мають характер заперечного звороту.
ні живий ні мертвий, ні кроку далі, ні на макове зерно, ні пава ні ґава, ні риба ні м'ясо, ні се ні те, ні сюди ні туди, ні так ні сяк
2.10 Частка ні, вживана як повторюваний єднальний сполучник із заперечним значенням або як підсилювальна частка.
Він не придатний ні до роботи, ні до розмови; Дитина ще не вміє ні ходити, ні говорити; Ні один не зробив так, як треба
2.11 Частка ні в складі займенників, якщо в непрямих відмінках вона відділяється від займенників прийменником.
ні в кого, ні до кого, ні з ким, ні до чого, ні за. що, ні на що й ні на що (з різними значеннями), ні на якому.
3.1 Через дефіс пишуться: частки бо, но, от, то, таки, коли вони виділяють значення окремого слова
Іди-бо; давай-но; тільки-но; так-от, як-от; отакий-то, стільки-то, тим-то, якось-то; важкий-таки, все-таки, дістав-таки, так-таки
3.1.1 Якщо між часткою та словом, до якого вона приєднується, стоїть інша частка, всі три слова пишуться окремо.
скільки ж то (написано), чим би то (втішити).
3.1.2 Частка таки пишеться окремо від тих слів, яких вона стосується, якщо вона стоїть перед ними.
Він таки забіг до друга.
3.2 Компоненти будь-, -будь, -небудь, казна-, хтозна- й подібні у складі займенників і прислівників
3.3 Частка не, вживана як префікс в іменниках — власних назвах.
Не-Європа 
але в загальних - разом: нелюдина, неістота
4.1 Формотворчі частки пишуться окремо від інших слів, зокрема частки хай, нехай, за допомогою яких утворюються форми третьої особи однини й множини наказового способу.
Хай живе мир між народами! Нехай міцніють дружні відносини між країнами!
4.2 Частка би (б), за допомогою якої утворюється форма умовного способу дієслова.
зайшов би, пішла б
5.1 Модальні частки теж пишуться окремо, а саме частка же (ж), що відіграє видільну роль у реченні
Ходи ж зі мною; Він же великий учений.
5.2 Частки то, це, що мають у складі речення значення вказівності або визначальності.
На що то одній людині стільки грошей? Чи це вже й пожартувати не можна?
© 2006-2017 MOVA.info