Сховати зміст
Інформаційно-пошукова система "Український правопис"




Український правопис : І. ПРАВОПИС ОСНОВИ СЛОВА: ЛІТЕРНІ ПОЗНАЧЕННЯ ЗВУКІВ: Голосні: Голосні: Апостроф

§6
1 Роздільність вимови я, ю, є, ї та попереднього твердого приголосного позначається апострофом.

Апостроф пишеться перед я, ю, е, ї: Після губних приголосних (б, п, в, м, ф)

б'ю, п'ять, п'є, в'язи, у здоров'ї, м'ясо, рум'яний, тім'я, В'ячеслав, Стеф'юк
Апостроф не пишеться, коли перед губним звуком є приголосний (крім р), який належить до кореня.
дзвякнути, мавпячий, свято, тьмяний, цвях, але: верб'я, торф'яний, черв'як.
Коли такий приголосний належить до префікса, то апостроф пишеться, як і в тих же словах без префікса:
зв'язок, підв'язати, розм'якшити
2 Апостроф після р
бур'ян, міжгір'я, пір'я, матір'ю, кур'єр, на подвір'ї
Апостроф не пишеться, коли ря, рю, рє означають сполучення м'якого р із наступними а, у, е:
буряк, буряний, крякати, рябий, ряд, крюк, Рєпін
3 Після префіксів та першої частини складних слів, що закінчуються на твердий приголосний
без'язикий, від'їзд, з'єднаний, з'їхати, з'явитися, об'єм, під'їхати, роз'юшити, роз'яснити; дит'ясла, пан'європейський, пів'яблука, але з власними назвами через дефіс: пів-Європи тощо (див. § 26, п. 1, е)
1 Після префіксів із кінцевим приголосним перед наступними і, е, а, о, у апостроф не пишеться: безіменний, загітувати, зекономити, зокрема, зуміти
2 Про апостроф у словах іншомовного походження див. § 92, у прізвищах — § 104, п. 11., у географічних назвах — § 108, п. 8.
§
© 2006-2017 MOVA.info