Сховати зміст
Інформаційно-пошукова система "Український правопис"




Український правопис : І. ПРАВОПИС ОСНОВИ СЛОВА: ПРАВОПИС СУФІКСІВ: Прикметникові та дієприкметникові суфікси

§23
1 Суфікс -н(ий) уживається в переважній більшості якісних і відносних прикметників:
дружний (спів), західний, мільйонний, принадний, природний, фабричний
2 Суфікс -н(ій) уживається порівняно в небагатьох прикметниках (переважно відносних)
братній, всесвітній, городній, давній, житній, задній, крайній, літній, майбутній, матерній, незабутній, освітній, пізній, ранній, самобутній, суботній, хатній
Суфікс -н(ій) уживається в усіх прикметниках прислівникового та іменникового походження, які мають перед цим суфіксом ж, ш
ближній, вчорашній, давнішній, домашній, дорожній, дружній (потиск руки), зовнішній, колишній, мужній, поздовжній, порожній, прийдешній, ранішній, сінешній, справжній, сьогоднішній, тутешній, художній, але — потужний
1 У прикметниках, твірна основа яких закінчується на н, приєднання суфіксів -н(ий), -н(ій) викликає подвоєння н
знаменний, осінній, плинний, ранній, туманний
3 Прикметникові суфікси -анн(ий), -енн(ий), які вживаються для підкреслення найвищої міри ознаки, пишуться з двома н
невблаганний, нездоланний, неоціненний, несказанний, нескінченний, страшенний (але жаданий)
3.1 Подібні прикметники завжди мають наголос на суфіксі, що відрізняє їх від дієприкметників, утворених від дієслівних коренів за допомогою суфіксів -ан(ий), -ен(ий)
`бажаний, не`злічений, нео`цінений, непо`доланий, не`сказаний, не`скінчений
4 Складні суфікси -ичн(ий), -ічн(ий) [-їчн(ий)] виступають, як правило, у прикметниках, похідних від слів іншомовного походження; при цьому після кінцевого основи д, т, з, с, ц, ж, ч, ш, р уживається -ичн(ий)
історичний, класичний, математичний, ортопедичний
після решти приголосних  - ічн(ий)
академічний, анархічний, археологічний, епічний, ідилічний, органічний
5 У присвійних прикметниках, утворених від іменників першої відміни, після приголосних (крім й) пишеться суфікс -ин
баба — бабин, Галя — Галин, Маруся — Марусин, свекруха — свекрушин, тітка — тітчин
Після голосних - -їн:
Марія — Маріїн, Софія — Софіїн
1 Приголосні г, к (шк), х перед суфіксом -ин змінюються на ж, ч (щ), ш
Ольга — Ольжин, дочка — доччин, сваха — свашин
6 У прикметниках із значенням присвійності, утворених від назв тварин, після приголосних (крім й) пишеться суфікс -ин(ий)
бджолиний, голубиний, горобиний, качиний, орлиний
після голосних і апострофа - -їн(ий):
зміїний, солов'їний
7 Суфікс -ист(ий) вживаєтсья у прикметниках після приголосних:
барвистий, голосистий, іскристий
після голосних - -їст(ий)
вибоїстий, гноїстий, двоїстий
8 Суфікс -ев(ий) вживається у прикметниках, які мають перед цим суфіксом м'який або шиплячий приголосний і в яких наголос падає переважно на основу слова
березневий, грушевий, овочевий, ситцевий
У прикметниках, у яких перед суфіксом виступають м'які н, т або й,  пишеться -єв(ий)
алюмінієвий, дієвий, життєвий, значеннєвий, суттєвий
Суфікс -ов(ий) незалежно від наголосу вживається у прикметниках, які мають перед цим суфіксом твердий приголосний
вітровий, казковий, кварцовий, святковий
Крім того, суфікс -ов(ий) вживаєтсья у прикметниках, які мають перед цим суфіксом шиплячий (ж, ч, ш, щ), м'який приголосний або й, причому наголос падає на закінчення
бойовий, гайовий, дійовий, дощовий, життьовий, крайовий, нульовий
Ці ж правила поширюються на правопис суфіксів -ов-, -ев- (-єв-) у присвійних прикметниках жін. та сер. роду: суфікс -ов- уживаєтсья у присвійних прикметниках, утворених від іменників твердої групи
майстер — майстрова, майстрове; Петро — Петрова, Петрове; робітник — робітникова, робітникове
суфікс -ев- (після голосного -єв-) уживається у присвійних прикметниках, утворених від м'якої та мішаної груп
Андрій — Андрієва, Андрієве; кобзар — кобзарева, кобзареве; скрипаль — скрипалева, скрипалеве; товариш — товаришева, товаришеве
У відповідних присвійних прикметниках чоловічого роду суфікси -ов-, -ев- (-єв-) чергуються з -ів- (-їв-)
Василева — Василів, майстрова — майстрів, Олексієва — Олексіїв
9 Суфікс -уват(ий), а після м'яких приголосних -юват(ий), уживається у прикметниках на позначення певного вияву ознаки
горбуватий, круглуватий, синюватий, темнуватий
а також на виявлення невеликої міри властивості, схильності до чогось, позначуваної іменниковою основою
злодійкуватий, піскуватий, дуплуватий
Суфікс -оват(ий) уживаєтсья в прикметниках, якщо наголос падає на о
плис`коватий, стов`боватий
Суфікс -овит(ий) вживається на позначення високого ступеня вияву ознаки
гордовитий, грошовитий, талановитий
© 2006-2017 MOVA.info