Сховати зміст
Інформаційно-пошукова система "Український правопис"




Український правопис : V. НАЙГОЛОВНІШІ ПРАВИЛА ПУНКТУАЦІЇ: Розділові знаки при прямій мові

§125
1
Для виділення прямої мови вживаються лапки або тире.

Коли пряма мова починається з абзацу, то перед початком її ставиться тире, а в кінці, як звичайно, крапка, знак питання, знак оклику або три крапки — залежно від характеру речення.

Зупинившись у кущах бузку,... Льоня одразу спитав:
— Ти звідки?
— З дому. З Підлісного, — відповіла Яринка.
— Маєш якусь справу?

— Та... думала тут декого зустріти (Козаченко).

2 Коли пряма мова йде в рядок, без абзацу, то перед початком її ставимо відкриті лапки, а в кінці — закриті лапки й відповідний до характеру речення розділовий знак.
У цей час я побачила далеко машину і стала показувати в інший бік: «Дивіться, дивіться! Хтось іде!» (Яновський).
3.1 Речення, що вказує, кому належить пряма мова («слова автора»), може стояти перед прямою мовою; тоді після нього ставиться двокрапка.
Чується немолодий голос хазяйки: «Та двері, двері зачиняйте» (Шиян).

Я так давно тягнуся до краси,

Та лиш тепер посміла попросити:

«Навчи мене, ботаніко, роси

З пелюсток мрій на землю не трусити» (Чубач).

3.2 Речення, що вказує, кому належить пряма мова («слова автора»), може стояти після прямої мови; у цьому випадку після прямої мови ставиться знак оклику або знак питання, або крапки — залежно від характеру речення. Після відповідного розділового знака перед словами автора ставиться тире. Коли в кінці прямої мови за характером речення повинна бути крапка, замість неї ставиться кома. Коли пряма мова подається в лапках, після неї також ставиться тире.
— Тату! татку! — упізнали діти.
— Голуб'ята! — батько простер руки (Тичина).
— Краще померти стоячи,
Ніж на колінах жити! —
Сказав учитель історії
Дітям (Б. Олійник).
— Хто там? — запитав на її легенький стукіт біля дверей Ковтун...
— Я, я! — нетерпляче повторила Яринка... (Козаченко).
— Ось ви, прославлений піїт, чи думали коли-небудь над тим, щоб мову, якою ми ось з вами розмовляємо, ...узаконити на папері. Щоб вона стала поряд з іншими мовами як рівна.
— Це неможливо, — категорично заперечив Капніст... — Мова наша чарівна, але ж не для друку, хто її вивчатиме, хто буде читати писане нею?
— Будуть, Василю Васильовичу, — вперто відказав Котляревський. — Якраз простонародна мова й має стати засобом нашої боротьби (Іваничук).
«Як живете?» — в листі своїм княжна його [Т. Г. Шевченка] запитує (Білоус).
«Трава — що воно таке?» — запитав мене син (Драч).
3.3.1
Речення, що вказує, кому належить пряма мова («слова автора»), може розривати пряму мову; тоді лапки ставляться тільки перед початком та в кінці прямої мови й застосовуються такі правила:
Коли на місці розриву не повинно бути ніякого знака або мала бути кома, крапка з комою, двокрапка, тире, то перед словами автора й після них ставиться кома й тире, а пряма мова продовжується з малої літери.
— У мене, — вів своє дід, — сини, двоє, на фронтах (Смілянський).
— Батьку, — мовила тихо, — ви так гарно співали, так гарно... (Загребельний).
«Мамо, — каже старший брат, — ходім додому!» (Марко Вовчок).
3.3.2 Коли на місці розриву мала бути крапка, то перед словами автора ставиться кома й тире, а після них — крапка й тире, причому пряма мова продовжується з великої літери

— Нічого, нічого, Петю, — заспокоював майор. — Мати розуміється на цьому (Іван Ле).

— Зроду не чув, щоб так лисиці кидались на людей.
— А я чув, — сказав Жадан.— І не тільки чув. Бачив (Щербак).
3.3.3 Коли на місці розриву мав бути знак питання або знак оклику, то перед словами автора зберігається цей знак і додається тире, а після слів автора ставиться крапка й тире, причому пряма мова продовжується з великої літери
— А, це ти, Максиме? — зрадів Карпо. — Заходь, заходь! (Коцюбинський).

— Оце довчивсь! — почав батько мені.— Що ж тепер?.. (Тесленко).

3.3.4 Коли на місці розриву мали бути крапки, то вони залишаються перед тире. Пряма мова продовжується або з великої, або з малої літери, залежно від того, яка літера була б після крапок при відсутності розриву. Після слів автора в першому випадку ставиться крапка й тире, а в другому - кома й тире.
— Ходять тут усякі... — бурмоче дід. — Недавно двоє пройшло (Донченко).
3.3.5 Коли одна частина слів автора відноситься до першої частини прямої мови (що стоїть до розриву), а друга — до другої, то після слів автора ставиться двокрапка й тире, причому пряма мова продовжується з великої літери.
— Ходім, — сказав він і спитав: — Чого ж ти мовчиш?
Правила цього пункту застосовуються й до речень, які містять цитати з вказівками, кому ці цитати належать
Діалоги й полілоги можуть подаватися без абзаців; це буває здебільшого тоді, коли їх хтось переказує. У такому разі лише перша репліка подається з абзацу й перед нею ставиться тире, а далі репліки наводяться в лапках; після них перед мовою автора ставиться тире, а перед ними після мови автора — двокрапка
— Страх, розказує, яке діялось: народу, каже, як на війні, сила-силенна... а кінні наступають, душать. «Розходьтесь!» — гукають. А ті: «Не підемо, давай нам наше... ми за правду» (Коцюбинський).
4
Коли кілька реплік прямої мови йдуть у рядок, без вказівки, кому вони належать, то кожна з них береться в лапки, а між репліками ставиться тире.
Перед кожною реплікою (в тому числі й перед першою) можна також ставити тире, тоді кожну парну репліку слід брати в лапки.
«А в тебе земля ще де є?» — «Ні, нема». — «А хата є?» — «Є» (Панас Мирний).
— А в тебе земля ще де є? — «Ні, нема». — А хата є? — «Є».
Лапки, що виділяють якесь слово або кілька слів у кінці прямої мови, зберігаються перед зовнішніми закритими лапками тоді, коли між ними стоїть знак оклику або питання
«Ти дивився кінофільм «Данило — князь галицький?» — спитав він товариша. Але: Він сповістив: «Повернувся до Києва на пароплаві «Іван Франко».
© 2006-2017 MOVA.info