Сховати зміст
Інформаційно-пошукова система "Український правопис"




Український правопис : ІІ. ПРАВОПИС ЗАКІНЧЕНЬ ВІДМІНЮВАНИХ СЛІВ: Дієслово: Дійсний спосіб: Поділ дієслів на дієвідміни

§80
2

За характером особових закінчень теперішнього часу (або майбутнього дієслів доконаного виду) дієслова поділяються на дві дієвідміни: першу й другу. Лише чотири дієслова становлять окрему групу (див. нижче п. 7).

До першої дієвідміни належать дієслова з особовими закінченнями: -у (-ю), -еш (-єш), -е (-є), -емо (-ємо), -ете (-єте), -уть (-ють).

До другої дієвідміни належать дієслова з особовими закінченнями: -у (-ю), -иш (-їш), -ить (-їть), -имо (-їмо), -ите (-їте), -ать (-ять).

3 Друга дієвідміна

Дієслова, які мають в інфінітиві основу на –и, -і (-ї) або на –а (після ж, ч, ш) і в першій особі однини та в третій особі множини теперішнього часу (або майбутнього дієслів доконаного виду) ці голосні втрачають, належать до другої дієвідміни

бачи-ти бач-у бач-ать

вари-ти

вар вар-ять
дої-ти до-ю до-ять

леті-ти

леч-у лет-ять

сиді-ти

сидж-у сид-ять

крича-ти

крич-у крич-ать
До цієї дієвідміни належать усі дієслова на -отіти, а також інші дієслова:
булькотіти, бурмотіти, муркотіти, цокотіти; боятися, стояти (з основою на ), cпати (з основою на не після шиплячого), бігти (з основою на приголосний)
4 Перша дієвідміна
4.1 Усі інші дієслова належать до першої дієвідміни, а саме: дієслова з односкладовою інфінітивною основою на -и-, -у-, які зберігаються при дієвідмінюванні, а також похідні від них
ви-ти (док. завити) ви-ю ви-ють
чу-ти чу-ю чу-ють
ни-ти  ни-ю ни-ють
ми-ти ми-ю ми-ють
кри-ти кри-ю кри-ють
жи-ти жив-у жив-уть
ши-ти ши-ю ши-ють
В особових формах дієслів бити, вити (док. звити), лити, пити кореневий голосний и не зберігається
б'ю — б'ють, в'ю — в'ють, ллю — ллють, п'ю — п'ють
4.2 Дієслова з основою інфінітива на -і-, що зберігається при дієвідмінюванні
білі-ти білі-ю білі-ють
жовті-ти жовті-ю жовті-ють
сині-ти сині-ю

сині-ють

4.3 Дієслова з основою інфінітива на -а- не після шиплячого приголосного або після шиплячого, коли це -а- при дієвідмінюванні зберігається; також на -я-
гна-ти   жен-у жен-уть
закиса-ти   закиса-ю  закиса-ють 
міша-ти міша-ю міша-ють
писа-ти пиш-у пиш-уть
сія-ти сі-ю сі-ють
4.4 Дієслова з основою інфінітива на -ува- (-юва-), які при дієвідмінюванні у формах теперішнього часу та майбутнього дієслів доконаного виду втрачають компонент -ва
буд-ува-ти буд-у-ю буд-у-ють
гор-юва-ти гор-ю-ю гор-ю-ють

намал-юва-ти

намал-ю-ю намал-ю-ють
Від суфікса -ува- (-юва-) слід відрізняти суфікс -ва-, що зберігається в особових формах
бу-ва-ти — бу-ва-ю, бу-ва-ють; відчу-ва-ти — відчу-ва-ю, відчу-ва-ють
ку-ва-ти — ку-ю, пізна-ва-ти — пізна-ю, ста-ва-ти — ста-ю
4.5 Дієслова з основою інфінітива на -оло-, -оро-
поло-ти пол-ю пол-ють

поборо-ти

побор-ю побор-ють
4.6 Дієслова з основою інфінітива на -ну-
гляну-ти глян-у глян-уть
кину-ти кин-у кин-уть
4.7 Дієслова з основою інфінітива на приголосний
нес-ти нес-у нес-уть
пас-ти пас-у пас-уть
тер-ти тр-у тр-уть
4.8 Дієслова з основою на -ота-
бульк-ота-ти    булькоч-у  булькоч-уть
мурк-ота-ти муркоч-у муркоч-уть
4.9 Окремі дієслова
жа-ти жн-у жн-уть
іржа-ти ірж-у ірж-уть
реві-ти (й ревти) рев-у рев-уть
сла-ти (= посилати) шл-ю шл-ють
сла-ти (= стелити) стел-ю стел-ють

хоті-ти

хоч-у хоч-уть
Дієслова, у яких в інфінітиві перед кінцевим р основи виступає е, втрачають його як в особових формах, так і в наказовому способі
завмер-ти — замр-у, замр-уть, замр-и; тер-ти — тр-у, тр-уть, тр-и; упер-ти — упр-у, упр-уть, упр-и
дер-ти — дер-у, дер-уть, дер-и; жер-ти — жер-у, жер-уть, жер-и
© 2006-2017 MOVA.info