Сховати зміст
Інформаційно-пошукова система "Український правопис"




Український правопис : V. НАЙГОЛОВНІШІ ПРАВИЛА ПУНКТУАЦІЇ: Крапки (…)

§122
1 Крапки ставляться на позначення перерваності або недокінченості мови

Я тепер знаю... Але тоді, ви розумієте... Тоді я...я... ще Аркадій... Ясно вам... Так... (Корнійчук).
Юнак розплющив очі: синь!
Літак... Димки... І височінь (Тичина).

Крапки ставляться в середині речення при великій паузі, коли далі висловлюється щось несподіване.
Макар Іванович не збрехав: він справді заслаб... від страху (Коцюбинський) .

Це за такими, певно, здавна,

відколи зорі у Ковші.
все плаче й плаче Ярославна —

В Путивлі... в музиці... в душі (Костенко).

2 На позначення уривчастості мови від хвилювання, зворушення й узагалі сильних переживань
Я... я спокійніша... Ти не звертай уваги... так, трохи... (Коцюбинський).

Плачеш?, в груди б'єш, конаєш... Я конаю, мати, й сам... Ой... нащо ж... малу дитину Доручала... ти... степам... (Олесь).

У реченнях питальних і окличних у таких випадках ставиться знак питання або знак оклику та дві крапки вряд:
Встає народ, гудуть мости, Рокочуть ріки ясновидці!.. (Рильський).
3 На позначення пропуску в цитаті, а також коли цитата береться з середини речення або коли цитоване речення наводиться не до кінця.
Про цей переклад «Іліади» І. Франка сказав: «... се не популяризований, але справді націоналізований наш український Гомер, і то націоналізований так щасливо, що я не знаю нації, яка могла б похвалитися подібною працею» (Кундзич).

Антиподом Чіпки є дрібний власник Грицько, що пнеться у великі господарі: «...до багачів горнувся, а на голоту дивився згорда», хоч сам вийшов з бідноти (З наукової літератури)

© 2006-2017 MOVA.info