Сховати зміст
Інформаційно-пошукова система "Український правопис"




Український правопис : IV. ПРАВОПИС ВЛАСНИХ НАЗВ: Географічні назви: Правопис прикметникових форм від географічних назв

§113
1.1 У суфіксах -инськ(ий), -інськ(ий) прикметників, утворених від географічних назв і назв народів, що мають у своїй основі суфікси -ин, -ін, -инськ, -інськ, зберігається той самий голосний (и або і), що й в основній назві
Камишин — камишинський, Ніжин — ніжинський, Пенжино — пенжинський, Тульчин — тульчинський, Тушино — тушинський, Цюрупинськ — цюрупинський, Чигирин — чигиринський; грузин — грузинський, осетин — осетинський; Болдіно — болдінський, Філіппіни — філіппінський.
1.2 В аналогічних прикметниках, утворених від географічних назв, що не мають суфіксів -ин, -ін, пишеться завжди и
Аляска — аляскинський, Баку — бакинський, Кабарда — кабардинський, Караганда — карагандинський, Поті — потинський, Сочі — сочинський, Чита — читинський, Шахти — шахтинський
2 У суфіксах -овськ(ий), -євськ(ий), -івськ(ий) прикметників утворених від географічних назв, що мають у своїй основі -ов, -ев, -ів, зберігається той самий голосний (о, е, є, і, ї), що й в основній назві
Дніпропетровськ — дніпропетровський, Тамбов — Тамбовський; Карачев — карачевський, Колгуєв — колгуевський; Кишинів — кишинівський, Львів — львівський, Могилів — могилівський, Тетерів — тетерівський, Чернігів — чернігівський.
Якщо при творенні таких прикметникових форм від українських географічних назв відкритий склад з о, е стає закритим, діє правило про чергування о, е з і
Лозова — лозівський, Сватове — сватівський, Хмелеве — хмелівський
3 У прикметниках, утворених від географічних назв із суфіксальним к, перед яким іде інший приголосний, пишеться -івський (-ївський):
Біла Церква — білоцерківський, Валки — валківський, Гребінка — гребінківський, Казанка — казанківський, а також Златоуст — златоустівський
Орел — орловський
4 При творенні прикметників за допомогою суфікса -ськ(ий) від географічних назв і назв народів, основа яких закінчується на приголосний, відбуваються такі фонетичні зміни
4.1 Г, ж, з (дз) + ськ(ий) = -зьк(ий) [-дзьк(ий)]
Ветлуга — ветлузький, Виборг — виборзький, Волга — волзький, Гаага — гаазький, Гамбург — гамбурзький, Калуга — калузький, Ладога — ладозький, Люксембург —люксембурзький, Лейпциг — лейпцизький, Онега — онезький, Острог — острозький, Прага — празький, Рига — ризький, Страсбург — страсбурзький; Воронеж — воронезький (пор. назву українського селища Вороніж — воронізький), Запоріжжя — запорізький, Париж — паризький; Абхазія — абхазький, Кавказ — кавказький, Лодзь — лодзький, Сиракузи — сиракузький, француз — французький.
4.2 К, ц, ч + ськ(ий) = -цьк(ий):
Баскунчак — баскунчацький, Великі Луки — великолуцький, Вишній Волочок — вишньоволоцький, Владивосток — владивостоцький, грек — грецький, Кагарлик — кагарлицький, Казбек — казбецький, калмик — калмицький, Кобеляки — кобеляцький, коряк — коряцький, Кременчук — кременчуцький, Прилуки — прилуцький, словак — словацький, таджик — таджицький, турок — турецький, узбек — узбецький; Ніцца — ніццький, Суец — суецький, Череповець — череповецький; Бахмач — бахмацький, Галич — галицький, Гринвіч — гринвіцький, Овруч — овруцький, Солигалич — солигалицький.
4.3 С, х, ш + -ськ(ий) = -ськ(ий)
Одеса — одеський, Тбілісі — тбіліський, тунгус — тунгуський, Черкаси — черкаський, черкес — черкеський, Ясси — ясський; волох — волоський, Карабах — карабаський, Лепетиха — лепетиський, чех — чеський; Золотоноша — золотоніський, Кандалакша — кандалакський, латиш — латиський, Сиваш — сиваський, чуваш — чуваський.
4 Деякі слова, узвичаєні без зміни приголосних основи, передаються з ними і на письмі
баски — баскський, казах — казахський, Перемишль — перемишльський
© 2006-2017 MOVA.info