Сховати зміст
Інформаційно-пошукова система "Український правопис"




Український правопис : ІІ. ПРАВОПИС ЗАКІНЧЕНЬ ВІДМІНЮВАНИХ СЛІВ: Іменник: Уваги до правопису окремих відмінків: ІІ відміна: МНОЖИНА. Називний відмінок

§54
Називний відмінок
У називному відмінку множини іменники другої відміни мають закінчення -и, -і (-ї), -а (-я).
1 Закінчення мають усі іменники чол. роду твердої групи:
батьки, береги, городи, директори, заводи, класи, ліси, піонери, робітники, тати, футляри, але друзі
Іменники чол. роду із суфіксами -анин (-янин), -ин, -їн у множині втрачають -ин (-їн):
болгари, громадяни, кияни, львів'яни, селяни, татари, хазяї (хазяїни), але: грузини, осетини, русини.
2 Закінчення -і (після голосного та апострофа -ї) мають іменники чол. роду м'якої та мішаної груп, а також деякі іменники середн. роду:
велетні, герої, ковалі, краї, купці, лікарі, пролетарі, секретарі, солов'ї, теслярі, школярі; ножі, слухачі, товариші; очі, плечі, уші (частіше вуха).
3 Закінчення -а (у твердій і мішаній групах), -я (у м'якій групі) мають усі іменники середн. роду:
дена (від дно), міста, пера, стремена; прізвища, явища; знання, моря, обличчя, піддашшя, поля, прислів'я, роздоріжжя.
Кілька іменників чол. роду другої відміни мають у називному відмінку множини паралельні закінчення та -а:
вуси— вуса, ґрунти — ґрунта (збірне), рукави — рукава, хліби — хліба (збірне), але тільки вівса й тільки тати (від тато).
© 2006-2017 MOVA.info