Сховати зміст
Інформаційно-пошукова система "Український правопис"




Український правопис : ІІ. ПРАВОПИС ЗАКІНЧЕНЬ ВІДМІНЮВАНИХ СЛІВ: Іменник: Уваги до правопису окремих відмінків: ІІ відміна: Давальний відмінок

§49
У давальному відмінку однини іменники другої відміни мають закінчення -ові, -еві, -єві або -у, -ю.
1 Закінчення -ові (у твердій групі), -еві (у мішаній групі та в м'якій після приголосного), -єві (у м'якій групі після голосного та апострофа) мають іменники чол. роду (за винятком зазначених у п. 26):
будинкові, відмінкові, директорові, дубові, майстрові, нахилові, Петрові, піонерові, робітникові, розумові, велетневі, журавлеві, каменеві, пневі, секретареві, товаришеві, шахтареві, добродієві, краєві, носієві, Сергієві, солов'єві.
Ці ж іменники приймають і закінчення -у (-ю):
будинку, відмінку, директору й т. д.
Паралельні закінчення -ові та мають також іменники середнього роду із суфіксом -к-, що означають малі істоти:
дитяткові — дитятку, немовляткові — немовлятку, поросяткові — поросятку, теляткові — телятку, ягняткові — ягнятку.
Коли в тексті зустрічається поряд кілька іменників чол. роду у формі давального відмінка однини, то для уникнення одноманітних відмінкових закінчень слід спочатку вживати закінчення -ові, -еві (-еві), а тоді у (-ю):
Симоненкові Василю Андрійовичу, Леонідові Миколайовичу Іваненку, добродієві бригадиру.
2 Закінчення -у (у твердій і мішаній групах), -ю (у м'якій групі) мають:
2.1 Іменники середнього роду:
місту, селу, святу; прізвищу, знанню, знаряддю, обличчю, піддашшю, роздоріжжю; серцю, сонцю.
У деяких словах можливі також закінчення -ові, -еві:
лихові, містові, серцеві.
2.2 Іменники чол. роду на -ів (-їв), -ов, -ев, -ин, -ін (-їн):
Київ — Києву, Колгуєв — Колгуєву, Лебедин — Лебедину, Лєрмонтов — Лєрмонтову, Львів — Львову, острів — острову, Пушкін — Пушкіну, рів — рову, Харків — Харкову.
© 2006-2017 MOVA.info